Друк

БЕЗПЕКА НА ВОДІ

Варто пам'ятати, що основними умовами безпеки є правильний вибір і обладнання місць для купання; навчання дорослих та дітей плаванню, суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах, постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих. Відпочинок на воді допускається тільки у спеціально відведених місцевими органами влади та обладнаних для цього місцях. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при температурі води не менше +18, повітря не нижче +24.
Не лізьте у воду в незнайомому для вас місці, уникайте води із швидкою течією, не заходьте у воду напідпитку, ніколи не плавайте наодинці, особливо якщо не впевнені у своїх силах; купаючись на "дикому пляжі" чи у незнайомому місці – не пірнайте з берега, гірки, дерева; у воду слід входити неспішно, обережно пробуючи дно ногою; купатися краще там, де є рятувальні служби; особливо слідкуйте за дітьми: їхня поведінка у воді не передбачувана; до плавок потрібно прикріпляти шпильку, якщо далеко від берега судома зведе руку чи ногу, укол шпилькою допоможе відновити еластичність м'язів; утримуйтеся від далеких запливів: переохолодження – головна причина трагічних випадків. На рівнинних річках є багато ям і вирів. Вони підступно зустрічаються біля піщаних кос, під берегом, де особливо полюбляють купатися діти.

Друк

Рекомендації потерпілим внаслідок повені щодо заходів профілактики інфекційних хвороб

У зв'язку з невідповідністю питної води за мікробіологічними та санітарно – хімічними показниками внаслідок повені та підтоплення територій існує ризик інфекційних хвороб.
Що потрібно робити:
Не використовувати воду з криниць, водопровідних мереж, відкритих водойм до проведення в них дезінфекції та лабораторних досліджень питної води і отримання результатів задовільної якості.

Для харчування необхідно використовувати тільки продукти гарантованої якості. При приготуванні їжі застосовувати належну термообробку (варіння, смаження, запікання).
Овочі та фрукти ретельно мити кип'яченою водою, потім обдавати окропом.

Перед їжею необхідно ретельно мити руки з милом або протирати зволоженими дезінфектантом серветками.

Після сходу води на підтопленій території необхідно:
* вигрібні ями та надвірні туалети в разі переповнення водою спорожнити обладнавши компости або за допомогою асенізаційного транспорту провести дезінфекцію;
* колодязі звільнити від бруду, очистити та продезінфікувати їх за допомогою використання одного із цих дезінфекційних засобів:
- акватабс - 1 таблетка на 2,5 м³ води (2,5 круга)
- жавель-клейд - 4 таблетки на 1 м³ води (1 круг)
- хлорне вапно - 0,5 кг на 1 м³ ( 1 круг)
* провести дератизацію в місцях можливого скупчення гризунів;
* трупи загиблих тварин та птиці зібрати та захоронити під контролем ветеринарної служби;
* провести рекультивацію земель, перекопати городи та присадибні ділянки.
У разі підозри виникнення ознак інфекційних захворювань (підвищення температури тіла, лихоманка, запаморочення, головний біль, болі в животі, нудота, пронос, нежить, кашель, пожовтіння шкіри, склер очей, висипи на тілі) терміново зверніться за медичною допомогою, не допускайте самолікування!

Друк

Повінь

ШАНОВНІ ГРОМАДЯНИ!

Не допускайте підтоплення Ваших споруд та присадибних ділянок!

Прочистіть рівчаки від льоду та сміття:
вздовж доріг перед Вашими оселями, особливо під переходами у двір;
на присадибних ділянках.

Заздалегідь подбайте про птицю та худобу.

Не виходьте на вологий та пухкий лід.

БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНИМИ!

Друк

Безпека на льоду (Листівка)

• перед тим, як виходити на лід, подумайте: краще на лід не виходити!
• безпечним вважається прозорий лід синюватого або зеленого відтінку при температурі повітря нижче 0С і товщиною:

для одного пішохода 5-7см
для групи людей 15-25см
для переправки вантажного автомобіля 35-55см
трактора 40-65см

• пересуватися треба обережно, обходячи небезпечні і підозрілі місця;
• забороняється виходити на лід в період льодоходу та льодоставу, в місцях скидання промислових вод, в районі джерел, швидкої течії, заростей очерету, під час та після тривалих відлиг;
• не збирайтесь на льоду великими групами;
• не залишайте на льоду дітей без догляду;
• рибалки повинні пробивати ополонки одну від одної на відстані 5-6м;
мати на собі рятувальний жилет та рятувальний лінь довжиною 15-20 м з петлею на одному кінці і вантажем 400-500 гр. на другому.

При наданні допомоги:
• до потерпілого слід добиратися лежачи, розкинув руки і ноги. Можна використовувати дошку, драбину, жердину та інш., яку закріпити вірьовкою до дерева або за край криги;
• подати мотузку, пояс чи багор, відповзати назад і поступово витягувати на лід потерпілого;
• якщо немає підручних засобів, то 2-3 чоловіка лягають на лід, тримають один одного за ноги, наближаються до потерпілого і витягають його на лід.
Медична допомога потерпілому повинна полягати в запобіганні подальшого переохолодження та зігрівання

Друк

Заходи безпеки на льоду

Сектор цивільного захисту населення інформує:

• перед тим, як виходити на лід, подумайте: краще на лід не виходити!
• безпечним вважається прозорий лід синюватого або зеленого відтінку при температурі повітря нижче 0С і товщиною:

для одного пішохода 5-7см
для групи людей 15-25см
для переправки вантажного автомобіля 35-55см
трактора 40-65см

• пересуватися треба обережно, обходячи небезпечні і підозрілі місця;
• забороняється виходити на лід в період льодоходу та льодоставу, в місцях скидання промислових вод, в районі джерел, швидкої течії, заростей очерету, під час та після тривалих відлиг;
• не збирайтесь на льоду великими групами;
• не залишайте на льоду дітей без догляду;
• рибалки повинні пробивати ополонки одну від одної на відстані 5-6м;
мати на собі рятувальний жилет та рятувальний лінь довжиною 15-20 м з петлею на одному кінці і вантажем 400-500 гр. на другому.

При наданні допомоги:
• до потерпілого слід добиратися лежачи, розкинув руки і ноги. Можна використовувати дошку, драбину, жердину та інш., яку закріпити вірьовкою до дерева або за край криги;
• подати мотузку, пояс чи багор, відповзати назад і поступово витягувати на лід потерпілого;
• якщо немає підручних засобів, то 2-3 чоловіка лягають на лід, тримають один одного за ноги, наближаються до потерпілого і витягають його на лід.
Медична допомога потерпілому повинна полягати в запобіганні подальшого переохолодження та зігрівання.

Завідувач сектору цивільного
захисту населення Ю.П.Левченко

 

Друк

Заходи безпеки при сильних морозах

Прийшла зима, хоча довго вона збиралась, але з'явилась раптово, з сніговими хуртовинами і надто сильними морозами. Люди, як і природа, завжди готуються до холодної пори року, але, на превеликий жаль, не всі. Щорічно до лікувальних закладів України надходять постраждалі з різними стадіями обмороження. За спостереженнями медиків кількість таких хворих збільшується одразу у декілька разів у періоди різких похолодань. Щороку за зимовий період в Україні реєструється понад 10000 випадків переохолодження та обмороження. Понад 1000 людей гине. Не оминула ця біда і наш край. У всіх цих негараздах, на жаль, не обійшлось без стану алкогольного сп'яніння..
Щоб уникнути переохолодження й обмороження, фахівці рекомендують більше про це дізнатися та дотримуватись основних правил поведінки в умовах низьких температур.

Що таке обмороження

Обмороження - це пошкодження будь-якої частини тіла (включно до відмирання тканин), яке виникає внаслідок впливу низьких температур оточуючого середовища. Найчастіше обмороження виникає при температурі повітря нижче - 10 градусів С. При довготривалому перебуванні на відкритому повітрі, особливо за умов високої вологості та сильному вітрі, обмороження може виникнути восени та навесні при температурі повітря вище нуля. Статистика свідчить про те, що навіть усі важкі обмороження з ампутацією кінцівок виникають, коли людина перебуває у стані важкого алкогольного сп'яніння.

Ступені обмороження

Обмороження І ступеню (найбільш легкий випадок) частіше виникає при недовготривалому впливі низької температури на організм людини. Уражена ділянка шкіри бліда, після відігрівання червоніє, в деяких випадках має темно-червоний відтінок, починається розвиток набряку. Омертвіння шкіри не виникає. Наприкінці тижня після обмороження може розпочатися незначне шелушіння шкіри. Повне одужання відбувається на 5-7 день по обмороженні. Перші ознаки такого обмороження - відчуття печіння, поколювання з подальшим онімінням ураженої ділянки тіла. Потім виникають зуд шкіри та незначний або сильний біль.
Обмороження ІІ ступеню виникає при більш тривалому контакті з холодом. На початковій стадії виникає блідість, охолодження та втрата чутливості в ділянці тіла, але ці прояви виникають при всіх ступенях обмороження. Тому найбільш характерна ознака ІІ ступеню травми - це виникнення в перші дні після обмороження пухирів, наповнених прозою рідиною. Повне відновлення шкіри відбувається протягом 1-2 тижнів без грануляцій та рубців. При обмороженні ІІ ступеню після відігрівання виникає біль, більш інтенсивний та тривалий ніж при травмі І ступеню. Має місце свербіння та печіння шкіри.
При обмороженні ІІІ ступеню тривалість періоду впливу холоду та зниження температури ураженої ділянки організму людини збільшується. Пухирі, що виникли на початковій стадії, заповнені рідиною з кров'ю, їхнє дно фіолето-червоного кольору, нечутливе до дотику. Відбувається відмирання всіх елементів шкіри з виникненням опісля одужання на цих місцях грануляцій та рубців. Уражені нігті знов не відростають або відростають деформованими. Відторгнення тканин, що відмерли, закінчується на 2-3 тижні, після чого розпочинається рубцювання, яке триває до одного місяця. Інтенсивність та тривалість болю більш виражена ніж при обмороженні ІІ ступеню.
Обмороження IV ступеню виникає при довготривалому впливі холоду, зниження температури в уражених ділянках тіла при ньому найбільше. Воно часто поєднується з обмороженням ІІІ і ІІ ступенів. Відмирають усі прошарки м'яких тканин, нерідко уражаються кістки та суглоби. Уражена ділянка тіла темносинього кольору, інколи з мармуровим малюнком. Набряк виникає одразу після відігрівання і швидко збільшується. Температура ураженої ділянки шкіри значно нижча ніж на прилеглих частинах тіла. Пухирі виникають на менш уражених ділянках, де виникло обмороження ІІІ-ІІ ступенів. Відсутність пухирів при швидко та значно поширеному набряку, відсутність чутливості свідчать про наявність обмороження IV ступеню. Під час довготривалого перебування людини під впливом низької температури виникають не тільки місцеві ураження частин тіла, але і загальне охолодження організму. Під загальним охолодженням розуміють стан, який виникає при зниженні температури тіла нижче 34 градусів С.

Перша допомога при обмороженнях

Дії при наданні першої медичної допомоги відрізняються в залежності від ступеню обмороження, стану загального охолодження організму людини, його віку та наявних хвороб. При наданні першої допомоги необхідно припинити дію охолодження, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених холодом тканинах із метою попередження розвитку інфекційних ускладнень. У першу чергу слід направити постраждалого до найближчого теплого приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, шкарпетки та рукавички. Одночасно з проведенням заходів першої черги треба викликати швидку медичну допомогу для проведення кваліфікованих заходів щодо рятування постраждалого. При обмороженні І ступеню, ділянки тіла, що охолоджені, необхідно зігріти до почервоніння теплими руками, легким масажем, розтиранням тканиною з вовни, диханням, а потім накласти ватно-марлеву пов'язку.
При обмороженні II-IV ступеню швидке зігрівання, масаж або розтирання не робіть. Слід накласти на уражену поверхню теплоізолюючу пов'язку (шар марлі, товстий шар вати, знов шар марлі, а зверху клейонку або прогумовану тканину). Уражені кінцівки зафіксуйте за допомогою підручних засобів (шматок дошки або фанери, щільний картон), які накладаються та фіксуються зверху пов'язки. Для теплоізоляції можна використовувати ватники, куфайки, вовняну тканину тощо. Ураженим дають пити теплу рідину, гарячу їжу, невелику кількість алкоголю, таблетку аспірину або анальгіну, по 2 таблетки "Но-шпи" або папаверину. Не потрібно розтирати уражених снігом, тому що кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок можуть постраждати. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла, тому що це погіршує перебіг обмороження. Не рекомендується, як неефективний, варіант першої допомоги - застосування олій та жирів, розтирання кінцівок спиртом при глибокому обмороженні. При загальному охолодженні організму людини легкого ступеню достатньо ефективним методом лікування є зігрівання постраждалого в теплій ванній при початкової температурі води 240 С, поступово температуру води збільшують до нормальної температури тіла людини. В разі наявності у постраждалого середнього або важкого ступеню охолодження, з порушенням дихання та кровообігу, людину необхідно швидко відвезти до лікувального закладу.

"Залізне обмороження"

Взимку реєструються холодові травми, що виникають при контакті теплої шкіри з холодним металом. Як тільки дитина візьметься голою рукою за залізяку або лизне її язиком, вона міцно прилипне до неї. Звільнитися можна тільки відірвавши предмет разом зі шкірою. Виникає жахлива картина - дитина плаче від болю, скривавлені руки та обличчя призводять батьків до стану шоку. На щастя, "залізна" рана не часто буває глибокою, проте все одно її необхідно терміново продезінфікувати. Спочатку промийте рану теплою водою, потім перекисом водню, який очистить рану від бруду. Добре допомагає застосування гемостатичної губки, але можна використовувати складений у декілька шарів стерильний бинт, який необхідно притиснути до рани та тримати до повної зупинки кровотечі. Якщо поранення велике, необхідно звертатися до лікаря.
Якщо дитина самостійно не відірвала від себе залізяку, а голосно кличе на допомогу, ваші правильні дії допоможуть запобігти виникненню великих поранень. Не відривайте дитину від залізяки, а полийте на прилипле місце теплу воду. Метал після зігрівання звільнить свою жертву. Говорячи про металеві предмети, необхідно нагадати, що взимку вони відбирають у дитини тепло. Тому неможна давати дітям дитячі заступи з металевими ручками, металеві частини санчат накривайте тканиною. Не дозволяйте дітям довго кататися на каруселях та гойдалках, лазити металевими сходами споруд на ігрових майданчиках. Обов'язково захищайте руки дитини рукавичками.

Профілактика переохолодження та обмороження

Існує декілька простих правил, виконання яких дозволить уникнути переохолодження та обмороження при сильному холоді: не вживайте алкогольних напоїв - алкогольне сп'яніння сприяє високій утраті тепла, в той же час викликає ілюзію тепла. Додатковим негативним фактором є неможливість сконцентруватися на перших ознаках обмороження; не паліть на морозі - паління зменшує периферійну циркуляцію крові і робить кінцівки більш уразливими до дії холоду; носіть просторий одяг - це сприяє нормальній циркуляції крові. Одягайтеся так, щоб між шарами одягу залишався прошарок повітря, який утримує тепло. Верхній одяг бажано носити непромокаючий. Тісне взуття, відсутність устілки, брудні шкарпетки можуть створювати передумови обмороження. Особливу увагу до взуття необхідно приділяти особам, в яких сильно пітніють ноги. У взуття необхідно вкладати теплі устілки, а замість бавовняних шкарпеток одягати вовняні - вони поглинають вологу та залишають ноги сухими. Не виходьте на мороз без рукавичок та шарфу. Найкращий варіант - рукавички з водовідштовхуючої тканини, яка не пропускає повітря, з хутром всередині. Рукавички зі штучних матеріалів погано захищають від морозу. У вітряну погоду відкриті ділянки тіла змащуйте спеціальним кремом. Не носіть на морозі металевих (у тому числі золотих та срібних) прикрас. По-перше: метал охолоджується до низьких температур швидше ніж тіло, внаслідок чого можливе "прилипання" цих предметів до шкіри з виникненням почуття болю та холодових травм. По-друге, перстені на пальцях затрудняють циркуляцію крові та сприяють обмороженню кінцівок. Використовуйте допомогу друзів. Слідкуйте за обличчям друзів, особливо за носом, вухами та щоками, звертайте увагу на зміну їх кольору, а друзі повинні слідкувати за станом вашого обличчя. Не дозволяйте обмороженому місцю знов замерзнути, це може призвести до більш значних пошкоджень. Не знімайте на морозі взуття з обморожених ніг - вони розпухнути і ви не взмозі будете знов взутися. Необхідно найшвидше потрапити до теплого приміщення. Якщо замерзли руки - спробуйте відігріти їх під пахвою.
Повернувшись додому після довготривалої прогулянки по морозу, обов'язково впевніться у відсутності обмороження кінцівок, спини, вух та носа. В разі необхідності своєчасно розпочинайте лікування обмороження. Несвоєчасне надання допомоги може призвести до гангрени та втрати кінцівки. Якщо під час перебування на відкритому повітрі ви відчуваєте початок переохолодження, негайно зайдіть до теплого приміщення - магазину, кафе, під'їзду - для зігрівання та огляду місць потенційного обмороження. Якщо у вас зламалася машина на значній відстані від населеного пункту або в незнайомій місцевості, краще залишатися в ній та викликати допомогу по телефону або чекати іншого автомобіля. Ховайтеся від вітру. На вітрі вірогідність обмороження зростає. Не мочіть шкіру - вода проводить тепло швидше ніж повітря. Не виходьте на мороз із вологим волоссям. Вологий одяг і взуття (наприклад, людина впала у воду) необхідно зняти, витерти людину, при можливості переодягнути її в сухий одяг та якнайшвидше доставити до теплого приміщення. У лісі необхідно розпалити багаття, роздягнутися і висушити одяг. Під час сушіння одягу енергійно робіть фізичні вправи та обігрівайтесь біля вогню. Доцільно взяти з собою на довготривалу прогулянку змінні шкарпетки, рукавички та термос із гарячим чаєм. Перед виходом на мороз бажано поїсти - вам необхідна додаткова енергія. Слід враховувати, що у дітей терморегуляція ще не налагоджена, а в осіб похилого віку при деяких хворобах порушена. Ці категорії найбільш піддаються обмороженню та переохолодженню, тому враховуйте це під час планування прогулянок узимку. Пам'ятайте, що перебування дитини на морозі не повинно перевищувати 15-20 хвилин, потім потрібно зігріти її в теплому приміщенні.
Врешті-решт пам'ятайте, що найкращий спосіб вийти з неприємної ситуації - це до неї не потрапляти. Якщо ви не любите екстремальних відчуттів, то у великий мороз не виходьте з приміщення без потреби!

Друк

Заходи безпеки людини під час збройного конфлікту

Раптовий артобстріл
Якщо ви почули свист снаряда а через 2-3 секунди — вибух, відразу падайте на землю. Не панікуйте: вже те, що ви чуєте сам звук польоту, означає, що снаряд пролетів досить далеко від вас, а ті секунди перед вибухом лише підтвердили достатньо безпечну відстань. Проте наступний снаряд полетить ближче до вас, тому замість самозаспокоєння швидко і уважно озирніться навколо: де можна сховатися надійніше?
У разі, якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі або трамваї — слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги в напрямку «від будівель і споруд» і залягти на землю. Озирніться і очима пошукайте більш надійне укриття неподалік. Перебігати слід короткими швидкими кидками відразу після наступного вибуху.
Якщо перші вибухи застали вас у дорозі на власному автомобілі — не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко виїхати із зони артобстрілу: ви ніколи не будете знати, в який бік перенесеться вогонь, і чи не почнеться далі обстріл, скажімо, з мінометів. Крім того, бензобак вашого авто додає небезпечного ризику обгоріти. Тому знову-таки: негайно зупиняйте машину і швидше шукайте укриття.
Не підходять для укриття:
- під'їзди будь-яких будівель, навіть невеликі прибудовані споруди. Від багатоповерхових будинків взагалі слід відбігти хоча б метрів на 30-50;
- місця під різною технікою (скажімо, під вантажівкою або під автобусом);- звичайні підвали будинків. Вони абсолютно не пристосовані для укриття під час авіанальотів або ракетно-артилерійських обстрілів (йдеться про слабкі перекриттях, відсутність запасних виходів, вентиляції тощо). Є великий ризик опинитися під масивними завалами. Захаращення таких підвалів тягне ризик моментального пожежі або задимленості.
Ніколи не слід ховатися зовні під стінами сучасних будівель! Нинішні бетонні «коробки» не мають ні найменшого запасу міцності і легко розсипаються не тільки від прямого попадання, а й навіть від сильної вибухової хвилі: є великий ризик зсувів і завалів. Не можна також ховатися під стінами офісів і магазинів: від вибухової хвилі зверху буде падати багато скла, це не менш небезпечно, ніж металеві осколки снарядів.
Іноді люди інстинктивно ховаються серед будь-яких штабелів, в місцях, закладених контейнерами, заставлених ящиками, будматеріалами і т.п. — набирає силу підсвідомий рефлекс: сховатися так, щоб не бачити нічого. Ця помилка небезпечна тим, що навколо вас можуть бути легкозаймисті предмети і речовини: виникає ризик опинитися серед раптової пожежі.
Часом люди зі страху стрибають у річку, в ставок, фонтан і т.п. Вибухи бомб або снарядів у воді навіть на значній відстані дуже небезпечні: сильний гідроудар і, як наслідок — важка контузія.
Можна сховатися в таких місцях:
- у спеціально обладнаному бомбосховищі (якщо пощастить). Від звичайного підвалу дане бомбосховище відрізняється товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції і наявністю двох (і більше) виходів на поверхню;
- у підземному переході;
- в метро (підходить ідеально);
- у будь - якій траншеї або ямі;
- в широкій трубі водостоку під дорогою (але не варто лізти занадто глибоко, максимум на 3-4 метри);
- вздовж високого бордюру або фундаменту паркану;
- в дуже глибокому підвалі під капітальними будинками старої забудови (бажано, щоб він мав 2 виходи);
- в підземному овочесховищі, силосній ямі тощо;
- в оглядовій ямі відкритого (на повітрі) гаража або СТО;
- в каналізаційних люках поряд з вашим будинком. Це досить добре сховище, але чи вистачить у вас сил швидко відкрити важку залізяку? Важливо також, щоб це була саме каналізація або водопостачання і ні в якому разі не газова магістраль!;
- у воронках, що залишилися від попередніх обстрілів або авіанальотів.
У гіршому випадку — коли в полі зору немає укриття, куди можна перебігти одним швидким кидком — просто лягайте на землю і лежіть, закривши голову руками! Переважна більшість снарядів і бомб розриваються у верхньому шарі ґрунту або асфальту, тому осколки в момент вибуху розлітаються на висоті не менше 30-50 см над поверхнею.
Таким чином, Ваше укриття повинно бути хоча б мінімально заглибленим, подалі від споруд, які можуть на Вас впасти зверху або загорітися.

Найкращий захист дає траншея або канава (подібна окопу) глибиною 1-2 метри на відкритому місці.

Сховавшись в укритті, лягайте і обхопіть голову руками. Відкрийте рот — це вбереже вас від контузії при близькому розриві снаряда чи бомби. Не панікуйте. Займіть свою психіку чимось. Можна рахувати вибухи: знайте, що максимум після 100-го вибуху обстріл точно закінчиться. Можна спробувати подумки рахувати хвилини. По-перше, це відволікає, по-друге, так ви зможете орієнтуватися в ситуації: артилерійський обстріл не триває вічно, максимум — двадцять хвилин, авіаналіт — значно менше. У наш час не буває довгих бомбардувань, великі групи бомбардувальників не застосовуються.
У будинку:
Якщо у будинку є підвал – спустіться у підвал.
Якщо підвалу немає – спустіться на нижні поверхи. Чим нижче, тим краще. Найкраще – всім на 1 поверх.
Заздалегідь знайдіть внутрішню кімнату, чим більше бетону навколо, тим краще (знайдіть несущі стіни). Якщо всі кімнати зовнішні – виходьте на сходинковий майданчик.
Ні в якому разі не знаходьтеся біля вікон!
Якщо відомо, з якого боку ведеться обстріл – обирайте найбільш віддалену кімнати з протилежного напрямку.
Сідайте на підлогу – чим нижче знаходиться людина, тим більше захист від осколків. Вікна можна замурувати диванними подушками, але краще мішками з піском, закрити масивними меблями, але не пустими: набити мішками з піском або речами.

У погребі:
Погреби у приватних будинках може завалити, тому залишати в будинку на видному місці яскравий плакат – "Під час обстрілу ми – у погребі" і вказати, де знаходиться погреб або підвал. Взяти з собою телефони, радіо на батарейках, воду.

Readmore:
http://www.grozniedni.ru/main/bezopasnost/artobstrel_bombejka_spastis.htm#ixzz3AprDMiT3

Після закінчення обстрілу (бомбардування)
Залишаючи місце притулку, не давайте собі розслабитися. Тепер вся ваша увага має бути сконцентрована собі під ноги! Не піднімайте з землі ніяких незнайомих вам предметів: авіабомба, ракета або снаряд могли бути касетними! Бойові елементи часто розриваються при падінні, але можуть вибухнути пізніше, в руках — від найменшого руху або дотику. Вся увага — дітям і підліткам: не дайте їм підняти що-небудь з під ніг!
Найбільші втрати в югославському конфлікті були на самому початку війни серед цивільних людей, яких бойові дії застали блискавично: відсутність підготовки та дотримання елементарних правил — величезна небезпека, якої можна уникнути. І нехай наведені вище правила ніколи не знадобляться українцям.