ЩО БЕЗПЕЧНІШЕ ДЛЯ ОРГАНІЗМУЛЮДИНИ - ЙОДОДЕФІЦИТ ЧИ НАДМІРНИЙ ВМІСТ ЙОДУ

Людському організму для нормального функціонування потрібні певні мікроелементи, у тому числі йод. Він входить до складу гормонів щитовидної залози.

Ці гормони виконують життєво важливі функції: підтримують нормальний вуглеводний, білковий і жировий обмін в організмі, а також забезпечують необхідний ріст та розвиток людини.

В фізіологічних умовах щитоподібна залоза є своєрідним гормональним депо. При нестачі йоду порушується обмін речовин в організмі, перестає правильно функціонувати щитовидна залоза, послаблюється імунітет, що призводить до серйозних ускладнень.

Йододефіцит в такому регіоні, як Полісся є глобальною проблемою. Нестача йоду в організмі людини проявляється різними ступенями зобу. Через викид радіоактивного йоду внаслідок аварії на ЧАЕС побільшало захворювань щитовидки, зокрема, її новоутворень, автоімунного тиреоїдиту, гіпотиреозу тощо. Сьогодні доведено виникнення раку щитоподібної залози внаслідок дії факторів Чорнобильської аварії. Провідним чинником виникнення зобу є дефіцит йоду у воді та продуктах, що споживає населення. Фактор забруднення радіонуклідами лише сприяє розвитку патології щитоподібної залози.

Насторожити мають такі симптоми: відчуття постійної втоми, млявість, пригнічений настрій, неуважність, відчуття болю у серці, задуха, порушення менструального циклу у жінок, погіршення стану шкіри, нігтів і волосся, також підвищується ризик розвитку атеросклерозу та ожиріння. Особливо відмічається недостатність йоду на дітях та вагітних жінках.

Серед захворювань щитовидної залози досить поширеним є гіпотеріоз. Про нього може свідчити зниження пам'яті, мерзлякуватість, набирання ваги, сухість шкіри, випадіння волосся, набряки, уповільнене мовлення, тріщини на п'ятках і зниження частоти серцебиття.
Якщо пацієнт помітив у себе симптоми йододефіциту, йому треба звернутися за консультацією до сімейного лікаря, який направить до лікаря – ендокринолога.

Здатність організму підтримувати необхідний синтез тиреоїдних гормонів зменшується під час інфекційних захворювань, глистяних інвазій, порушення всмоктування йоду в кишечнику, зумовлене захворюванням органів травлення, перевищений вміст нітритів у воді та харчових продуктах, погані санітарно-гігієнічні умови проживання.

Гормони щитоподібної залози беруть активну участь в розвитку та регуляції функції нервової системи та психіки, серцево-судинної системи, органів травлення, репродуктивної функції та кістково-м'язової системи. Відомо, що під впливом тиреоїдних гормонів матері на 12–15 тижні вагітності формуються основні структури головного мозку плода (в тому числі кора, мозолисте тіло) та орган зору. Уже на 15–40 тижні вагітності тиреоїдні гормони матері та плода сприяють формуванню нервової системи. Тому йододефіцитний стан матері несе за собою не аби яку загрозу для здоров'я, як матері так і дитини.

Не менш небезпечним є надлишок йоду в організмі (тиреотоксикоз). Про це свідчить надмірне збудження, прискорене серцебиття, зменшення ваги, дратівливість, біль в очах, тремтіння рук.

Надмірна кількість йоду – руйнує щитовидну залозу. Люди навіть не підозрюють про небезпеку, коли самостійно застосовують йодовмісні препарати, або ж застосовують інші методи лікування. Наприклад, поширеним є метод поповнення запасу йоду з додаванням кількох крапель йоду до молока, що перевищує у 30 разів більше за добову норму. Така доза йоду може цілком блокувати роботу щитоподібної залози, що призводить до небажаних наслідків. Тому йодопрофілактика має бути індивідуальна. Йодовмісні препарати приймаються тільки після консультації з лікарем.

Для профілактики йододефіциту достатньо регулярно споживати продукти, збагачені йодом. Перше місце серед них посідає йодована сіль, до складу якої входить йодистий калій. Щоб запобігти йододефіциту, досить щодня вживати разом із їжею 5-6 грамів такої солі. Але йод легко випаровується, тому йодована сіль вимагає уважного використання. По-перше, термін придатності такої солі, зазвичай, не перевищує трьох місяців і в простроченому продукті йоду вже немає. По-друге, йодована сіль повинна бути запакована в непрозорий поліетиленовий пакет або фольгу й зберігати її треба в щільно закритій посудині. По-третє, солити їжу потрібно після її приготування, тому що при високій температурі йод швидко випаровується. Або ж слід готувати їжу недосоленою, а вже потім досолювати у тарілці за смаком.

Багаті на йод морепродукти (морська риба, риб'ячий жир, морська капуста тощо), хурма, солодкий перець, волоські горіхи, зернята яблук, чорноплідна горобина. Щоб зберегти йод у йодовмісних продуктах, їх треба правильно готувати. Наприклад, морську рибу потрібно варити, а не смажити. А от звичайна капуста й редька, навпаки, вимивають і без того малу кількість йоду з організму. Тому деякі лікарі не схвалюють популярну останнім часом капустяну дієту. Але щоб організм засвоїв необхідний мінерал — йод, насамперед має бути здоровим шлунково-кишковий тракт. Коліти, гастрити, дуоденіти та інші подібні захворювання порушують всмоктуваність у кишківнику даного мінералу. Якщо це не усунути, скільки не вживай багатих на йод продуктів, усе буде проходити повз пункт призначення.

Шкоду для здоров'я людини, а особливо дітей може завдати, як йододефіцит так і надлишок йоду в організмі людини. Тож щодо профілактики та лікування, необхідно відноситися серйозно, дана проблема може нести за собою серйозні ускладнення.

Галина Григоріївна Комендат, лікар-ендокринологміськрайТМО