Управління Держпраці звертає увагу роботодавців на діючий порядок оформлення працівників на роботу

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» № 77-VIII від 28.12.2014 року.

Він набрав чинності 01.01.2015 року внесені зміни до ч.3 ст. 24 КЗпП України, згідно яких:

- видалена норма, яка дозволяє допускати працівника до роботи без наказу чи розпорядження;
- з'явилась нова вимога щодо укладання трудового договору та допуску працівника на роботу, а саме:
* укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, т.б. форма трудового договору передбачає в першу чергу наявність наказу.Підприємство також має право додатково укладати ще письмові трудові договори. Але відтепер наказ є обов'язковим документом, який підтверджує наявність трудових відносин і право допустити працівника до роботи;
* повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Повідомлення потрібно направляти виключно до дати прийняття працівника на роботу або не пізніше дати початку трудових відносин.
Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06. 2015 року № 413.
Таким чином, повідомлення про прийняття на роботу є частиною оформлення укладання трудового договору. Оформлення укладання трудового договору тільки шляхом видання наказу (розпорядження) про прийняття працівника на роботу не може вважатися належним оформленням трудових відносин.
Описаний вище порядок допуску працівника до роботи (з наказом та повідомленням Державної фіскальної служби) зобов'язані виконувати не тільки звичайні роботодавці, але й роботодавці фізичні особи-підприємці.
Відповідно до ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Головний державний інспектор   Т.В. Захарова